Вже мокрим снігом сипле осінь пізня.
Ген, голий ліс зимовий сон зборов,
В моє життя немов раптова пісня
Ввірвалася непрохана любов.
Така стрімка мов та весняна повінь,
Що плин життя виводить з берегів,
Я нею, паче гроно сонцем, повен,
В мені бринить її величний гімн.
Приспів.
Ой, ти, любов непрохана, мов ластівка сполохана,
Я серцем розтривоженим лечу на крилах мрій,
Туди, де степ неораний, де біг ріки нескорений,
Туди, де в полі щирості зійдуть ростки надій.
Мороз та сніг кохання не остудить,
Лід безнадії згине назавжди,
Любов цвіте, цвіте, буяє всюди,
Кипить мов вир джерельної води.
Все радісне, сподіване, чудове.
Я хочу їй в дарунок принести.
Ой! ти моя, непрохана любове,
Спасибі. Що прийшла до мене ти!
Приспів.
Ой! ти, любов непрохана, мов ластівка сполохана,
Я серцем розтривоженим лечу на крилах мрій,
Туди, де степ неораний, де біг ріки нескорений,
Туди, де в полі щирості зійдуть ростки надій.
Микола Токар. Сідней.
Николай Токарь,
Сидней. Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.
Служил в армии на Камчатке.
Не имею, не состоял, не привлекался.
Разменял восьмой десяток. В браке состою уже 41 год
Имею дочь и троих внуков.
Живу в Сиднее с 1997г e-mail автора:Niko1938@gmail.com
Прочитано 10131 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Любов-це дар Божий,а подарунки,за звичай, не випрошують:)Так?Красиво, поетично.Слава Богу. Комментарий автора: Дуже вдячний Вам Надїє і згодний з Вами.Найкращих Вам побажань, наснаги у Вашій творчості, невтомності у вихованні дітей. Радості та щастя Вам! З повагою.
Євген Аксарін
2009-03-17 14:38:43
Зворушливо й симпатично. Щиро. Що ж до поетики - ще раз (може, й не один) перегляньте. Надибав один росизм у Вас: "росток". Треба: "паросток". Комментарий автора: Дуже вдячний Вам Євгене за відзив.Що до русизмів то Ви безперечно правий. Дійсно потрібно писати паросток. Але вже нічого не вдієш. Нехай залишається так як є.Надалі буду більш уважний. наснаги Вам у творчості.
З повагою.
Поэзия : Надоело?! - Людмила Солма *) Примечание в пояснение:
Здесь два варианта-
и оба соответствую изначальности мысли:
"Поисков, мятущегося - в нас"
или вернее: "Поисками - мечущихся, нас."
понимается, что метафорические "кости" - это и есть наши "сомнения", коими так богата наша жизнь на путях её осмыслении (не всем удается безоговорочно принимать все на "святую веру" - в любых АСПЕКТральных многоранностях наших (земно-житейских), всегда хочется сделать свой выбор осознанно, что и делает большинство из нас, проходя собственными терниями от раздумий к познанию и до принятия - искрененней верой...
Поэзия : Избавишься от зачатого--не избавишься от убитого - Наталья Незнакомкина Начиталась материалов \"noabort.ru\". Там плакат есть: \"Избавишься от зачатого--не избавишься от убитого\". На нем девушка в русском сарафане. Поэтому и стих написан для ритма русской народной песни. Даже лучше положить его на музыку и петь, как песню. Знаю, что стих страшноватый. Но аборт--поистине явление страшное, как ад.
